четвер, 28 березня 2019 р.

Ігрові технології на уроках зарубіжної літератури

Розвиток
творчих здібностей учнів
шляхом впровадження
ігрових технологій
на уроках зарубіжної літератури 


ВСТУП

   Сьогодення з його динамічними змінами в усіх сферах людської діяльності зумовлює зростаючу потребу суспільства у формуванні творчої особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку, творчих можливостей, здатної до створення та засвоєння інновацій у будь-якій галузі. Надзвичайну роль у формуванні такої особистості відіграють уроки літератури.  
    Психологи стверджують, що людина здатна до творчості у всіх вікових періодах свого життя і в усіх галузях діяльності. Виховати в учня розуміння того, що він творець, дати можливість відчути власні сили – це  важливе  завдання  сучасного вчителя-словесника. Щоб досягти цього слід усвідомлювати, що учень – не пасивна фігура навчально-виховного процесу, і педагог повинен прагнути дати йому не лише певний вантаж знань, а навчити мислити, стимулювати роботу думки, постійну потребу вчитися, самостійно здобувати знання, спостерігати, досліджувати. Сприяють цьому ігрові методи навчання та виховання, які впливають і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу дитини. Гра розвиваєінтелектуальні, творчі здібності дитини,пам’ять, уяву, вміння класифікувати та систематизувати матеріал, комбінувати його, знаходити помилки та недоліки. Вона формує естетичний смак дитини, стимулює її активність, ініціативу, допитливість.
   У пошуках ефективної методики навчання зарубіжної літератури у школі  долітературноїгри зверталися такі  дослідники,  як  О.Ю. Богданова, Є. Мірошниченко Є. Пасічник та ін.[3]
Проблемам гри приділяли значну увагу мислителі і педагоги як минулого, так і сучасного: Платон, Арістотель,Рабле, Я.А. Коменський, І. Кант, Ф. Шиллер, Г. Гросс, К. Ушинський, А. Макаренко,О. Леонтьєв, П. Гальперін, О. Запорожець та ін.[3]
Свого часу В.Сухомлинський писав: «… у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно. Через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ». [11]Гру він порівнював з іскоркою, що запалює вогник допитливості і любові до знань. І це справді так, оскільки гра має надзвичайно багато навчальних і виховних можливостей.
   Актуальність досліджень ігрових технологій на уроках літератури полягає  в тому, що саме гра допомагає учневі відчути власну особистість, своє “Я”, свої потреби, прагнення, а головне, отримуючи насолоду від мистецтва слова, дитина водночас учиться гармонізувати своє “хочу” і “повинен”, готується до практичного життя, вчиться орієнтуватися в життєстверджуючих поняттях, формує справжній, характерний для світосприйняття ідеал. Тому літературні ігри  мають  стати для учителя словесності доброю педагогічною традицією.
   Використання ігрових методів роботи на уроках зарубіжної літератури – дієвий спосіб долучити учнів не тільки до читання, а й до творчої діяльності. Адже саме творчість стала атрибутом повноцінного життя сучасної особистості, яка здатна реалізувати себе в різних сферах діяльності, забезпечити майбутнє процвітання держави, відновлення та поповнення національного етносу, збереження історії власного народу.

І РОЗДІЛ
ГРА ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ  ТВОРЧОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ  

1.1. ВИХОВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПРОВІДНА МЕТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

     Творчість людини – явище складне, багатогранне й суперечливе, воно охоплює чимало сфер її буття. Філософ М. Гончаренко писав: «У людини немає благороднішого заняття, яке виправдовувало б її існування на землі, підтверджувало високе звання Людини, давало б їй глибоку й істинну насолоду від ранньої юності до похилої старості, ніж творчість».[6]
    Що ж таке творчість? Як пов’язана вона з людською оригінальною неповторністю?
Звернемося до словника: « Творча оригінальність – естетично цінна якісна новизна, самобутність, неповторність творчості майстра».[10] Слід підкреслити, що оригінальність може бути абсолютною і відносною. Абсолютна постає у неповторності мелодій Верді, у поетичній витонченості Анни Ахматової, у чарівних тонах Мікеланджело.
    Чи має право  вчитель, що працює над проблемою формування творчої особистості учня, ставити перед собою такі високі цілі? Звичайно, хто з учителів не мріє, щоб учні досягали у творчості справжніх висот. Але важливо зрозуміти, що далеко не кожна дитина зможе стати видатною. Адже творчість пов’язана зі здібностями та нахилами особистості, що за сприятливих умов можуть перерости в обдарованість. Здібності (за словником педагогічних термінів) – це такі індивідуально-психологічні особливості людини, які сприяють успішному виконанню нею тієї чи іншої діяльності й не зводяться тільки до знань, умінь танавичок, які вона має.[5]Тому  мета роботи  педагога полягає у тому, щоб допомогти учневі відчути власні творчі нахили, підтримати на шляху до успіху і розвивати, в першу чергу, відносну творчу оригінальність, яка властива кожному і проявляється у власному баченні світу. [1]
   Кожна наука вивчає конкретний аспект цілісного світу, довкілля. Зарубіжна література у цьому не виняток, та саме вона вихоплює школяра з інтелектуального контексту, за допомогою своєї образної системи, що перетворює світ предметів у світ символів, розвиває творчу активність, уяву людини, без якої не може бути інтелектуальної діяльності на креативному рівні.Тому вважаю, що головне завдання вчителя літератури - сформувати таку особистість,яка здатна створити й розвивати цінності громадянського суспільства. А для цього слід пробудити у дітей інтерес до знань.
   Інтерес – це могутній рушій навчання і творчості. Байдужий учитель нездатний залучити учнів до самостійного творчого процесу, тому особлива увага звертається на взаємозв’язок діяльності вчителя та учнів, а основним завданням педагога має бути використання таких навчальних технологій , які б викликали учнів стан дефіциту знань, бажання самостійно розібратися у тому, що вони ще не знають. У такій діяльності учень так чи інакше стає людиною, яка здійснює акт творчості. Варто  особливу увагу приділяти формуванню у дітей інтересу до літератури як до мистецтва слова,найбільш емоційно вражаючого,здатного пробудити духовність,моральність,людяність, розвинути ерудицію та інтелект.
    Кожен учитель вже має свою систему роботи, свій особистий шлях в професійній сфері, та, щоб активізувати пізнавальну діяльність сучасного учня, педагог теж має бути сучасним і реалізувати свої професійні здібності не тільки в самостійному творчому пошуку, а й в колективному, разом з учнями. Саме під час такої співпраці формується культура навчальної праці, вміння визначати мету, виробляти стратегію дій, розвивається самостійність мислення, створюється ситуація успіху.
     Пошук шляхів удосконалення уроку слід здійснювати, зацікавивши учнів матеріалом чи формою проведення заняття. Наприклад, надзвичайно дієвими є такі форми проведення уроків, на яких присутня літературна гра:

  • урок-казка, урок-фантазія, що сприяють пробудженню уяви, розвитку емоційного сприйняття навчального матеріалу;
  • урок-дискусія, урок-прес-конференція, які  задовольняють потребу учнів  у спілкуванні, розвивають критичне мислення;
  • урок-подорож, урок - змагання, завдання яких допомогти узагальнити, повторити вивчений матеріал.

     Такі форми роботи розвивають мислення, естетичні смаки, формують світогляд. Головне – подолати відчуження учня від довкілля та надати йому можливість самому активно досліджувати навколишній світ.

1.2. ЛІТЕРАТУРНІ ІГРИ ЯК ОДИН З МЕТОДІВ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

    Щоб виховати активного читача в практиці роботи використовую інтерактивне навчання, яке спрямоване на активацію пізнавальної діяльності учня, розвиток його творчих нахилів, інтересів. Таке навчання унеможливлює роль пасивного спостерігача під час уроку. Адже добре відомо, що «коли я чую, бачу, обговорюю й роблю - я набуваю знань і навичок, а коли передаю свої знання іншим - стаю майстром». [14]
    Інтерактивний – це той, що  взаємодіє або знаходиться у процесі бесіди, діалогу з чим-небудь або з ким-небудь. Відповідно, інтерактивне навчання - це, перш за все, діалогічне навчання, в процесі якого взаємодіють учитель та учень. [4]  Навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Педагог виступає лише в ролі організатора процесу пізнання, лідера групи.                       Яскравим   прикладом такого інтерактивного навчання є використання вчителем літературних  ігор. Літературні ігри спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного, виразного читання та розуміння прочитаного, розвиток творчих здібностей тощо.
     Літературна гра може бути складовою певного етапу уроку, самостійним етапом, окремим уроком, а також покладена в основу системи уроків літератури.
      Спираючись на практику викладання зарубіжної літератури, використовуючи як власні спостереження, так і опублікований у фаховій періодиці досвід організації навчально-ігрової діяльності у процесі вивчення літератури, літературні ігри можна класифікувати.[12]
1. За метою: актуалізуючі, формулюючі, узагальнюючі, контрольно-комбіновані,   корекційні.
2. За характером пізнавальної діяльності: репродуктивні, пошукові, творчі.
3. За видом діяльності: читацькі (лексичні, стилістичні), виконавські     (рольові, ігри-драматизації), розумові або розвивальні (інтелектуальні, змагальні).
4. За засобами організації: комунікативні, з використанням ТЗН, комбіновані.
5. За кількістю учасників: індивідуальні, парні, групові, фронтальні.
6. За способом керівництва: керовані, частково керовані, самостійні.
7. За формою проведення: загальна форма (урочні, позакласні,загально-шкільні), зовнішня форма (очні, заочні), внутрішня форма (усні, письмові).
     Як бачимо, класифікація ігрових методик досить широка. Тому, обираючи ту, чи іншу літературну гру, учителю слід звертати увагу на такі важливі чинники: місце теми уроку в навчальному процесі, мету уроку, цілі, яких мають досягнути учні, тип та форму заняття,  рівень підготовки та зацікавленості учнів.
      Основою ігрових методик є пізнавальний зміст, що полягає в засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв’язування навчальної проблеми, поставленої грою. Основними структурними складовимилітературної гри є ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичне завдання, обладнання, результати гри.
     Літературні ігри та ігрові вправи, зазвичай, використовуються на різних етапах уроку.  Вони  ставлять за мету не тільки і не стільки перевірити, але і стимулювати подальший загальний, культурний, комунікативний розвиток, розширити ерудицію, поглибити знання.[7]
     Гра  допомагає організувати   спілкування учнів,  регулювати міжособистісні  стосунки,  вона сприяє виникненню механізму саморегуляції поведінки школяра. Використовуючи ігрові моменти, учитель має можливість реалізувати дидактичний принцип зацікавленості.

1.3. ІГРОВІ МЕТОДИКИ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

         Практика моєї роботи показує, що результативним є використання на уроках зарубіжної літератури різноманітних пізнавальних ігор. Наведу приклади.[15]
1. Поетична розминка
У якості творчої розминки використовую завдання такого типу: підберіть рими, відновіть віршовий рядок, складіть ряд символів-асоціацій. У процесі такої роботи активнішими стають ті діти, що мають оригінальне творче мислення, і, як наслідок, з’являється вірш.  Наприклад, підберіть символи-асоціації до слів: квітка, зірка, небо, поле, море.
Я – квітка в серці твоєму,
Я квітну там першу весну.
Ти – зірка у серці моєму,
Освічуєш душу мою.
Ти — небо моє прозоре,
Безхмарна, ясна блакить.
Я – поле твоє неозоре,
Твоя незабутня мить.
Ти – море, а я – твої ріки.
Ми разом на цій землі!
То Бог поєднав навіки
Дороги твої і мої.                                  ...... (учениця 11 класу)
2. «Бюро літературних знахідок»
Учні встановлюють, кому належать предмети, вислови тощо  (письменникові, літературному героєві).
3. «Впізнай книгу»
Діти   намагаються   розпізнати за мінімальною кількістю літературних героїв книгу. Починають гру так: «Я відгадаю цей твір, почувши імена шести персонажів..,» - «А я - п’яти...»
4.Змагання наймудріших
Одна команда загадує іншій загадки. Варіантгри: команди   змагаються   на   краще   тлумачення   прислів’я, приказки, запропонованих учителем.
5. Імітація телевізійних  ігор
Під час уроку пропоную зіграти у вже відому телевізійну гру, відповідаючи при цьому на питання з літературної теми. Наприклад, це можуть бути такі інтелектуально-розважальні ігри:«Що? Де? Коли?» «Брейн-ринг», «КВК», «Щасливий випадок».
6. Гра «Вірю – не вірю»
Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодитися з твердженням або ні, за необхідності пояснити. Наприклад, під час вивчення теми «А.П.Чехов «Товстий і тонкий», «Хамелеон». Зміст оповідань» пропоную такі запитання:
1.Чи вірите ви, що від товстого пахло «шинкою і кавовою гущею»? (Ні, шинкою і кавовою гущею пахло від тонкого).
2.Чи вірите ви, що товстий у дитинстві був ябедою? (Ні, ябедою був тонкий).
3.Чи вірите ви, що тонкий і товстий дружили в дитинстві? (Так).
4.Чи вірите ви, що товстий був неприємно вражений поведінкою тонкого? (Так, йому не сподобалося чиношанування друга дитинства).
5.Чи вірите ви, що події в оповіданні «Хамелеон» відбуваються взимку? (Ні,  події відбуваються влітку. Про це свідчить аґрус в руках городовика).
6.Чи вірите ви, що Хрюкіна вкусив кіт? (Ні, Хрюкіна вкусила собака).
7.Чи вірите ви, що Хрюкін тикав цуценяті цигаркою в морду для сміху? (Так)
8.Чи вірите ви, що Очумєлов хамелеон? (Так, він постійно змінює свої погляди залежно від обставин).
7. Дидактична гра «Небезпечна плутанина»
     Учитель говорить, що вчора він отримав незвичайного листа від героя літературного твору, в якому чимало фактичних помилок. Учні повинні виправити цю небезпечну плутанину і відновити гармонію.
Давньогрецькі міфи
    На небі правив Зевс. Високо-високо, на захмареній вершині Світової Гори Олімп, стояв його трон. Непокірних він карав блискавками й громом, тому його звали ще Блискавицею. Дружиною Зевса була Афіна, покровителька шлюбу та сім’ї.
На морях правив Зевсів брат Аїд. На водних просторах все відбувалося з його волі. Давні греки, живучи біля моря, дуже шанували Аїда.
     Глибоко під землею панував його брат Гермес. Вхід у підземне царство охороняв страшний лев. Жила на Олімпі й богиня мудрості та переможної справедливої війни – Гера.
Улюбленцем олімпійців був Посейдон – бог торгівлі й покровитель купців. Він був ще й посланцем богів, передавав їхні накази в найвіддаленіші кінці землі. (Ключ. На морях правив Посейдон. Дружина Зевса – Гера. Під землею панував Аїд. Вхід у підземне царство охороняв триголовий пес Кербер. Богиня мудрості та переможної справедливої війни – Афіна. Бог торгівлі Гермес).
8. Літературна вікторина
«Впізнай героя за його портретом, реплікою,висловлюванням інших про нього...». «Впізнай твір за його ідеєю». «Впізнай автора твору». «Впізнай місце дії» і т.д.
9.  Літературна естафета
Діти записують на дошці дати з життяписьменника і коментують їх передаючи естафету одинодному.
10.Літературне лото
Учні з'єднують розрізнені картки з найменуванням літературознавчих понять та їх визначеннями, назвами творів та іменами авторів (перекладачів), іменами героїв та їх репліками, добирають "пари" героїв однієї книги, складають частини назви творів тощо.
11. «Моя літературна ігротека»
 Учні самостійно придумують і проводять ігри за  вивченим твором, життєписом письменника тощо.
12. Гра «Розшифруй»
Учитель повідомляє, що було знайдений стародавній сувій, який розповідає про якийсь відомий літературний твір або письменника. Сувій пошкоджений часом, окремі слова в реченнях зникли і їх потрібно відновити. Наприклад, до теми «Вільям Шекспір. «Гамлет» - трагедія вибору» пропоную розшифрувати такий текст:
 «Гамлет» – одна з найтрагічніших п’єс  Шекспіра. Твір переносить нас у … (Ельсінор). Принц Гамлет, що прибув з … (Віттенберзького університету), дізнається про … (загадкову смерть батька). За словами Привида, це – … (вбивство) і злочинець … (сидить на троні). Привид просить Гамлета … (помститися за кривавий злочин). Віднині помста стає (обов’язком принца). Він знає, що його загибель неминуча, та все одно вступає у двобій із … (підступністю і злом).
13. Гра «Чорна скринька»
     Учитель пропонує учням за описом упізнати письменника або літературного героя, портрет якого знаходиться в чорній скриньці.
    Наприклад, завдання можуть бути такими:
У скриньці зображення поета, якого сучасники називали «Доказом істини», «Знавцем грецької науки», «Царем філософів Сходу і Заходу». (Омар Хайям)
У скриньці зображення письменника, який був одним із перших золотошукачів; з Аляски він повернувся бідним, але привіз дещо цінніше, ніж золото – матеріал для своїх майбутніх книг. (Джек Лондон)
У скриньці зображення поета, який усі свої сонети присвятив коханій Лаурі. (Франческо Петрарка)
14. Дидактична гра «Упізнай героя (письменника) із трьох спроб»
Учням пропонується упізнати героя (письменника) з трьох спроб  (перша спроба – найскладніше завдання, третя – найпростіше завдання).
1. Його хвороба – розчарування у житті, ідеалах, суспільстві; його душа зазнала надто багато втрат.
2. Цей герой, у якого «очі не сміються», викликає страх і в той же час співчуття.
3. Він відмовляється від своїх щоденників та старого друга і поспішає назустріч смерті.
(Печорін. «Герой нашого часу». М.Лермонтов)
Широко впроваджую в методику викладання зарубіжної літератури й рольові ігри(такі, що відтворюють структуру певної діяльності в ігровій навчальній моделі).
1. Журналістський звіт про презентацію книги, творчий, вечір письменника у формі теле - (радіо-) репортажу, газетної статті тощо.
2. Заочна екскурсія визначними місцями,  пов’язаними злітературою. Школярі за завданням та рекомендаціями вчителя готуютьнеобхідний матеріал, слайди, малюнки. "Екскурсоводи"проводять заочний огляд.
3.Засідання   дискусійного   клубу  (варіант   гри:  «Табу», «Суд»)
Для обговорення: пропоную літературну проблему. Учні добирають аргументи "за" і "проти", висловлюють їх, ґрунтовно захищаючи свою точку зору; потім пропоную дітям помінятися місцями з опонентами і спробувати аргументувати їхні думки.
4. Інсценізація "Письменник очима друзів". Варіанти   гри: «Письменник   очима   сучасників (критиків, рідних, послідовників)». Учні, що виконуватимуть ролі друзів письменника, Опрацьовують необхідний матеріал,  готують свої виступи. Закінчується розмова узагальнюючою бесідою з школярами - глядачами.
5. "Ми літератори".Пропоную школярам побути в ролі письменників і спробувати виконати завдання:
а) написати розповідь про життєвий і творчий шлях (або ж певний його етап) автора від його імені;
б) придумати інший початок, кінець твору;
в) ввести кілька описів (портрет, інтер’єр, пейзаж) у вивчений літературний, твір;
г) пофантазувати про майбутнє героя;
д) написати лист від імені літературного героя і т.д.
6.Святкове  засідання «Нобелівського комітету з літератури». Учні «присвоюють» премії в номінаціях:
"Кращому письменникові"
"Найулюбленішому героєві (героїні)"
"Книга, котра подарувала радість" тощо
Учні повинні аргументувати свій вибір. Церемонію слід провести з максимальною урочистістю та святковістю в кінці навчального року (семестру). Це дозволяє не тільки повторити  вивчений матеріал з літератури, а й дослідити рівень зацікавленості учнів.
7. Складання кіносценарію за вивченим твором в творчих групах "режисерів", "сценаристів", "художників", "акторів".
8."Я диктор" – це гра, що має за мету розвиток навичок виразного  читання. Учитель пропонує учневі  в ролі диктора прочитати запропонований текст, зробити оголошення тощо.
9. « Я, вчитель зарубіжної літератури».
Старшокласники імітують професійну діяльність учителя; під моїм керівництвом готують та проводять урок зарубіжної літератури (або якийсь із його етапів), аналізують та оцінюють відповіді своїх товаришів.
        Усі вище згадані ігрові методики допомагають розбудити у школярів інтерес, який, на думку В. О. Сухомлинського, є «невичерпнимджереломтворчості».[11]
Отже, творчі здібності учнів беруть свій початок там, де з'являється інтерес, зацікавленість предметом чи певним явищем у ньому.
       Як же викликати інтерес? На мою думку, у цьому допоможуть літературні ігри, які сприяють повторенню та закріпленню набутих знань, формують вміння знаходити нестандартні творчі рішення проблеми.
      Ігрові технології потребують ретельної підготовки, тому, вважаю, потрібно починати з простих завдань, поступово ускладнюючи їх. Наприклад, одне з найпростіших завдань цього методу - читання тексту «за ролями». Наступним за складністю може бути формування коротких висловлювань від імені героя твору, письменника тощо. Спробувавши себе у ролі вчителя, журналіста, дослідника, літературного героя, дитина починає сприймати проблему з різних точок зору, а отже, досконало її вивчати.
     Літературна гра – один з найдієвіших методів інтерактивного навчання.  Використовуючи ігрові технології на уроках зарубіжної літератури, учитель відкриває для себе широкі можливості педагогічного впливу на сучасного учня, а отже, має можливість розвивати прагнення до знань і творчості.


ІІ РОЗДІЛ
ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОХ ЛІТЕРАТУРИ У 5 КЛАСІ 

2.1. УРОК-ПОДОРОЖ «ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН. ЗНАЙОМСТВО З КАЗКАРЕМ. НАЙВІДОМІШІ КАЗКИ АНДЕРСЕНА. «НЕПОХИТНИЙ ОЛОВ’ЯНИЙ СОЛДАТИК» -- ІСТОРІЯ НЕПОХИТНОЇ ВІРНОСТІ»

Мета: познайомити з життям і творчістю датського  письменника Г.К.Андерсена, встановити його роль у розвитку жанру літературної казки, продемонструвати розмаїття казок Андерсена; на прикладі казки «Непохитний олов’яний солдатик» простежити зв'язок казкового світу із реальною дійсністю; розвивати мовлення, творчу уяву, викликати естетичні почуття; виховувати доброту, повагу до людей, почуття прекрасного.
Тип та форма уроку:комбінований, урок-подорож.
Обладнання: портрет письменника, збіркиказок Андерсена, карта подорожі, ілюстративнийматеріал, карткиіззавданнями.

Казки самі приходять до мене. 
Їх нашіптують мені дерева, 
вони вриваються з вітром.
Ганс Крістіан Андерсен
Хід уроку
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ШКОЛЯРІВ.ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  Й  МЕТИ  УРОКУ
1. Вступне слово вчителя.
            Наша подорожчарівноюкраїноюказоктриває: на сьогоднішньому уроці ми завітаємо  в гості до людини, яка має титул Короля Казок. Такезваннябуло у Ганса Крістіана Андерсена. Сьогодні в нас є чудованагодапознайомитися  з йогожиттям та творчістю, пригадатинайвідомішіказки Андерсена.
2. Знайомство з бібліотечною виставкою (на виставці представлені книги із казками Андерсена різних років видання, учитель приділяє увагу найдавнішим книгам, підкреслюючи популярність творів казкаря та їх надзвичайний вплив на цілі покоління читачів).

ІІІ.  СПРИЙНЯТТЯ  І  ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1.  Зупинка «Павутинка»
        Діти, погляньте на портрет. Це Ганс Крістіан Андерсен  (додаток № 1). Давайте пригадаємо його казки, а для цього виконаємо завдання № 1:  з’єднайте лінією частини назв казок Андерсена, таким чином ви створите «павутинку» із правильних відповідей . Маленький Клаус і …                                                                          королева
Принцеса на …                                                                солдатик
Дикі …                                                                              Великий Клаус
Снігова …                                                                         горошині
Стійкий олов’яний …                                                      лебеді

2. Зупинка «Горщик зі скарбом» 
   Уважно прослухайте історію життя Андерсена та виконайте завдання із горщика.
У горщику знаходяться картки із різноманітними датами, географічними назвами тощо, які пов’язані з долею письменника: Данія, королівство, дивак і фантазер, чоботар, праля, «Казки для дітей», 24, 158, королівське походження, театр, іграшки, острів Фюн, премія, «Барвінок і Весна», 145, Михайло Старицький, всенародне свято, сумна Русалонька. Завдання учнів – пояснити, як інформація з чарівного горщика стосується біографії Андерсена.
Виступ учнів з випереджальним завданням 
(підготувати інформацію про життєвий шлях казкаря)
Учень 1.Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року  у  містіОденсе острів Фюн у Данії. Данія – острівне королівство (406 островів). Тато – чоботар, а мама – праля. У своїй книзі «Правдива історія мого життя» Ганс писав про батька: «Мій батько виконував усі мої бажання. Я повністю займав його думки і серце, він жив мною. У вихідні він робив для мене збільшуване скло, улаштовував театр, виготовляв малюнки, які можна було змінювати, а з них складати історії ».
        Андерсен мав мало друзів, бо хлопчика вважали диваком, адже він щиро вірив у  легенду про власне королівське походження. Крім того в той час, коли інші хлопці мріяли розбагатіти з допомогою торгівлю, мореплавства чи ремесла, Ганс марив сценою. Коли йому виповнилося 14 років, помер батько. І Ганс Крістіан вирушив до Копенгагена з надію саме тут знайти своє щастя.
        На радість усім нам, Андерсен так і не став славетним актором, а присвятив себе фантастичному світу казок.
Учень 2. Перша книга письменника – «Казки для дітей» - вийшла друком до Різдва. Це стало традицією: тепер до кожного Різдвяного свята письменник дарував своїм вдячним читачам нову книгу.
           Андерсен написав 158 казок, 24 збірки, які перекладені на 145 мов світу. Український читач вперше прочитав казки Андерсена рідною мовою завдяки наполегливій праці письменника та перекладача Михайла Старицького у 1873році.
Щороку на день народження казкаря відбувається велике всенародне свято. З 1956 р. засновану Літературну премію ім. Андерсена. Українські лауреати – це Богдан Чалий «Барвінок і Весна», Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки».
         Казкар прожив 70 років, залишивши після себе безліч чарівних історій. Його будинок у Копенгагені став музеєм казки, тут можна зустріти усіх героїв Андерсена.
          На площі  перед ратушею в Копенгагені встановлено пам'ятник казкареві (додаток №2 ). А біля входу до морського порту все ще так само самотньо сумує на камені в очікуванні свого принца Русалонька  (додаток № 3)

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
3. Зупинка «Небезпечна»
    Дайте відповіді на питання, що стосуються казки «Непохитний олов’яний солдатик», яку ви прочитали вдома. Але будьте уважними, адже іноді так легко помилитися, тому продумуйте свої відповіді та радьтеся з командою.
1. Чому 25 солдатиків були братами?
2. Як солдатики опинилися у хлопчика?
3. Чим відрізнявся наш головний герой від своїх побратимів?
4. Що вам відомо про палац з паперу?
5. Ким була маленька дама?
6. Як поставився до балерини солдатик?
7. Що робили іграшки, коли усі спали?
8. Хто жив у табакерці?
9. Як поставився до солдата чорний гном? Чому?
10. Що сталося з солдатом?
11. Чому він не погукав на допомогу?
12.  Як солдатик опинився у човнику?
13. Що вимагав пацюк?
14.  Як солдатик опинився у череві великої риби, а потім в рідній
кімнаті?
15.  Чому солдатик мало не заплакав, побачивши балерину?
16.  Що накоїв нерозумний хлопчик?
17.  Чи злякався солдатик вогню?
18.  Чому балерина опинилася у вогні?
19. Чому цю казку можна назвати доброю і сумною історією?
20. Чого вона нас вчить?

4. Зупинка «Переможців».
    Виконайте такі завдання:
створіть гроно до образу головного героя казки, використовуючи схему (додаток № 4).
поясніть, які риси характеру солдатика ви виділяєте як провідні?
розгляньте графічні малюнки, які використовуються у гроні, яке їх символічне значення?

5. Зупинка «Малюнкова».
 Поясніть,  який момент казки перед вами (додаток № 5).

V. ПІДСУМОК УРОКУ. ОЦІНЮВАННЯ.
    Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Чи схожі між собою герой та автор?
Чому Андерсена теж можна вважати «стійким олов’яним солдатиком»?

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати казку Андерсена «Соловей».
Скласти 5 запитань для майбутньої літературної дуелі за змістом казки.
Вільне письмо на тему «Стійкість і сила духу. Як їх виховати?»

2.2. УРОК-ЗМАГАННЯ «У ДРУЖБІ МИ – СИЛА!» (ЗА ПОВІСТЮ МАРКА ТВЕНА «ПРИГОДИ ТОМА СОЙЄРА» )

Мета: систематизувати й узагальнити вміння учнів уважно читати літературний твір, звернути увагу на важливі проблеми, порушені у повісті; розвивати навички критичного та творчого мислення, дитячу фантазію, зв’язне усне мовлення; виховувати оптимістичне ставлення до життя, спонукати до роздумів про дружбу, її місце в житті школяра.
Обладнання: портрет письменника, крилаті вислови про дружбу, ілюстративний матеріал, картки із завданнями, рекламні плакати, які виготовили учні.
Тип та форма уроку: урок узагальнення і систематизації знань;урок-змагання.
Хід уроку
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Привітання.
2. Пояснення правил змагання.
     У змагання беруть 2 команди: учні 5-А та 5-Б класів. Команди налічують по 5 гравців. Оцінюється не тільки робота команди, а й групи вболівальників.

ІІ.ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  Й  МЕТИ  УРОКУ
    1. Вступне слово вчителя.
       Дружба, кохання і людяність – це ті моральні цінності, завдяки яким існує наш світ. Без них годі й уявити на планеті Земля мирне співіснування такої великої кількості народів, мов, традицій, вірувань.
      Письменники різних країн у своїх творах намагаються нагадати читачам усю важливість цих святих почуттів. Серед найактивніших і, мабуть, найпопулярніших  борців за щасливе майбутнє людства був і Марк Твен – автор знаменитої повісті «Пригоди Тома Сойєра» (додаток № 6 ). Його герой, часом бешкетливий, неслухняний, все ж   непомітно вчить нас добру. Том Сойєр (додаток № 7)став яскравим прикладом справжньої дружби, щирої любові і доброзичливості. Сьогодні на уроці ми спробуємо пригадати найцікавіші моменти пригод Тома та його друзів.  [15]

ІІІ. ХІД ЗМАГАННЯ
1. Представлення команд:
  • Назва – 1б.,
  • Девіз – 1 б.,
  • Рекламний плакат – 2б. (4 б.)
2. Інтелектуальна розминка (по 1 б. – 10 б.)
     Завдання для знавців біографії Марка Твена: дайте відповіді на питання:
1. Марк Твен представляє літературу:
А) США,   Б) Великобританії,    В) Шотландії.
2. Справжнє ім’я письменника:
А) Джон Маршал,  Б) СемюельЛенгхорнКлеменс,  В) Джон Джейн Ганнібал
3. Його рідне місто Ганнібал знаходиться у штаті:
А) Міссурі,   Б)  Арізона,  В) Колорадо.
4. В перекладі «марктвен» означає
А) «обережно, мілко»,  Б) «глибина»,  В) «мірка два»
5. Майбутній письменник в юності працював лоцманом на річці
А) Міссісіпі,  Б)  Міссурі,  В) Ніагарі
6. Зі скількох років письменник змушений був працювати:
А) з 11 р.,  Б) з 18 р.   В) з 12 р.
7. Одним з найвідоміших творів Марка Твена є повість
А) «Принц і злидар»,   Б) «Снап»,   В) «Соловей»
8. Про Тома Сойєра письменник написав
А) 1 книгу,  Б) 2 книги,  В) 3 книги.
9. «Пригоди Тома Сойєра» - це…
А) суцільна вигадка автора,  Б) автобіографічна повість,
В) фантастична повість.
10. Родина майбутнього письменника була багатодітною. Якою дитиною  за рахунком був автор?
А) 10,  Б) 6,   В) 2

3. Завдання для вболівальників «Допоможи команді» (по 1 б. – 5 б.) Дайте відповіді на питання:

  • Звідки родом Марк Твен?
  • Які твори Марка Твена стали популярними? Чому?
  • Ким працював письменник в юності?
  • Що таке псевдонім?
  • Що таке повість?

4. Дуель капітанів. Капітани команд задають по 5 питань один одному (по 2 б. за кожну правильну відповідь )

5. Завдання від ерудитів«Будь уважним!»(по 1 б. – 12 б. + по 1 б. за роботу помічників). Учні-помічники зачитують інформацію про Марка Твена.
Повідомлення № 1
      Важливою культурною пам'яткою міста Хартфорд, яке є столицею штату Коннектікут, вважається будинок-музей Марка Твена (додаток № 8). Сім'я літератора проживала в будинку аж до 1903 року, а після смерті дочки Марк Твен вирішив переїхати в інше місце.
      У приміщенні його старого будинку довгий час розташовувалася приватна школа. І це символічно,  адже письменник любив дітей.
      Минули роки і група місцевих ентузіастів, які дуже любили твори Марка Твена, вирішила зберегти будинок для майбутніх поколінь.
       У 1929 році вони купили знаменитий дім і за допомогою місцевих жителів максимально точно відновили інтер'єр будинку відомого письменника.
Було зібрано велику кількість особистих речей Марка Твена, архівні матеріали, а також меблі, якими свого часу користувався письменник. Це дозволило в 1981 році офіційно відкрити будинок-музей Марка Твена.
       У будинку-музеї можна побачити більярдний стіл, за яким любив грати у вільний від роботи час Марк Твен, а також велику колекцію посуду, вироблену улюбленою компанією «Tiффані».
    Але, звичайно, найцікавіша кімната – це  бібліотека Марка Твена, де можна побачити його рукописи, особисті фотографії, а також рідкісні книги, які належали письменникові.
     У музеї завжди багато відвідувачів. Серед відомих людей краю склалася цікава традиція: організовувати у музеї ділові зустрічі бізнесменів. Вважається, що навіть стіни будинку Марка Твена дуже добре впливають на прийняття правильних рішень.
Запитання для команд:
1.  Чому Марк Твен покинув свій улюблений будинок?
2. Що знаходилося в цьому будинку довгий час після від’їзду письменника?
3. Хто і для чого вирішив викупити будинок?
4. Які особисті речі письменника знаходяться у музеї?
5.  Яка кімната в музеї вважається найцікавішою і чому?
6. Яка традиція існує в музеї в наш час?
Повідомлення № 2
     Печери, описані Марком Твеном у повісті про веселого Тома Сойєра, насправді існують.Їх знайшли вперше взимку 1819 року. Це сталося випадково: полюючи неподалік нікому невідомий Джек Сіммс знайшов печеру, яка зараз гордо носить ім'я популярного письменника Марка Твена.
    Печера, утворена в результаті вимивання порід водою, має довжину близько трьох з половиною кілометрів. Вона має декілька ярусів, що сполучаються заплутаними переходами. Незважаючи на її складну побудову, печера стала справжнім туристичним місцем (додаток № 9).
    Тут відвідувачі дізнаються, що печера була притулком не лише для героїв книги Марка Твена, але і для реально існуючих людей. Є думка, що саме в печері Марка Твена ховався знаменитий в США порушник закону бандит Джессі Джеймс.
По розповідях самого письменника, в ті часи, коли він був дитиною, люди прагнули не наближатися до печери. Ходили чутки, що молодий хірург з міста Сент-Луїс, втративши кохану, поселився тут і через багато років його самотня душа продовжувала шукати наречену коридорами печери.
      Незважаючи, а, може, і завдяки такій невеселій і трохи похмурій історії, що оточує печеру, вона украй популярна у романтичних  жителів міста Ганнібал. Тому тут  деколи навіть проводяться весільні церемонії, для яких виділено спеціальне місце з табличкою "Куточок  для весіль".
Запитання для команд:
1. Як була знайдена печера Марка Твена?
2. Чому вона носить ім’я письменника?
3. Яка її довжина?
5. Хто ще переховувався у печері?
6. Які заходи проводять у печері романтичні жителі міста Ганнібал?
6. Завдання «Чарівна книга».Учні відповідають на запитання по сюжету повісті.
1. У який день тітка Полі наказала фарбувати паркан?
2. Чому фарбування паркану Том сприймав як покарання?
3. Кому належать ці слова: «Ой боюся, маса Том. Боюся старої пані! Вона мені голову відірве»?
4. Хто такий Бен Роджерс?
5. Як Том із жалюгідного злидня перетворився на багатія і навіть збільшив кількість білих кульок з однієї аж до 12?
6. Яку істину випадково відкрив Том, фарбуючи паркан?
7. Що вам відомо про медалі «За грамотність» і «За ввічливість»?
8. О котрій годині Сід і Том повинні були влягатися спати?
9. Який сигнал використовували Том і Гек, що почути один одного?
10. Чому Гек і Том прямують на кладовище опівночі?
11. Хто такий Робінсон?
12. Що вам відомо про містера Поттера?
13. Свідками якого злочину стали хлопці?
14. Хто такий індіанець Джо?
15. Яку таємницю індіанця Джо розкрив Том?
16. Яку клятву про вічне мовчання дають один одному Гек і Том?
17. Чому Тома і Гека мучить совість?
18. Як Том та його друзі стали піратами?
19. Чому повернення Тома та його друзів з піратського острова можна назвати справжнім чудом?
20. Як Том врятував Беккі від покарання?
21. Хто така вдова Дуглас?
22. Де і для чого Том використовував мотузку від паперового змія?
23. Чим харчувалися Беккі і Том у печері?
24. Як Том знайшов вихід із печери?

7. Театр юного актора. Команди інсценізують улюблений момент з повісті про Тома Сойєра та його друзів   (5 б.)

ІV. Підсумки уроку-конкурсу.
1. Підрахунок бали за виконані завдання конкурсу.
2. Нагородження найактивніших та оцінювання.

VІ. Домашнє завдання.
Підготувати лист письменникові або його героєві.


ВИСНОВОК

      Зарубіжна література у контексті сучасної педагогіки створює сприятливі передумови для залучення учнів до скарбниці світової культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури.         
      Величезна кількість фахових педагогічних видань містить перлини досвіду, які допомагають швидко й якісно перевірити знання дітей, розширити їхній кругозір, ефектно розпочати нову тему. Та не слід забувати, що  для сучасного учня урок зарубіжної літератури давно вже став не просто формою організації навчання, а передусім можливістю духовного спілкування з однолітками, зустрічі з прекрасним. І сприяють таким змінам у сприйнятті предмету інтерактивні літературні ігрові методики, які передбачають залучення всіх учасників  до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату,  де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності.
        Гра як метод інтерактивного навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного.
        Гра - творчість і праця. У грі, учнівиробляють звичку зосереджуватися,розвивають увагу. Захопившись, діти не помічають,   що   вчаться орієнтуватися у надзвичайних ситуаціях, поповнюють знання, розвивають фантазію.  Вважаю, що ігрова діяльність на уроці сприяє створенню пізнавального мотиву, посилює увагу до змісту матеріалу, працездатність,  почуття   відповідальності   за успіхи у навчанні всього колективу та кожногоучня. Роль гри на уроці неоціненна. Вона допомагає зробити процес навчання цікавим і творчим. Разом з тим мета кожної гри, в тому числі і на уроках літератури, тренування учнів у вживанні необхідних слів, виразів, фраз, формування комунікативних умінь. Гра також є засобом створення реальних ситуацій для спілкування. [9]
               Елементи гри варто вводити в кожний вид діяльності на уроці, і тоді заняття матиме захоплюючу, цікаву для учнів форму, адже під час гри діти активно працюють, слухають учителя і один одного. У цих умовах мимовільна уява і запам’ятовування забезпечують краще засвоєння нового матеріалу. Як відмічає у своїй статті «Граємо на уроці» Ю.В.Бардакова, «гра це природний вид розумової діяльності, властивий дітям. Зацікавленість дітей іграми, старанність, з якою вони беруть у них участь, дозволили психологам назвати ігри дітей серйозним заняттям».[13]
              У процесі гри учень формується як суб’єкт діяльності, адже гра на уроці викликає емоції, змушує учнів думати, вирішувати і швидко реагувати: що сказати? як сказати? який шлях рішення проблеми обрати? Пошук відповіді на ці запитання активізує мислення, розвиває кмітливість. Знання, добуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді.
         Ігрові методики на уроках зарубіжної літератури дозволяють отримати нові знання і розвивають пізнавальну діяльність, переводячи її в більш високі форми співробітництва – взаємну творчість.


СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабенко О. Розвиток творчих здібностей учнів // Дивослово. – 2009. - №11.
2. Дворецька Л., Варзацька Л. Методика інтерактивного уроку // Дивослово.- 2008. - №3.
3. Ніколенко  О.  М.,  Куцевол  О.   М. Сучасний урок зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. — К.: "Академія", 2003.
4. Потопахіна Л.І. Нетрадиційні уроки зарубіжної літератури. – Х.:  «Основа», 2008.
5. Савенкової Л., Словник педагогічних термінів. Х. «Фоліо»: 2008
6. Северин О. Роздуми про творчість // Зарубіжна література. 2010. - № 11.
7. Скворчевська О.В. Ігрові методики роботи з учнями 5 – 9 класів. Х.:  «Основа», 2007.
8. Шевченко З. Методика літератури. Розвиток творчої самостійності учнів // Зарубіжна література. – 2007. - № 10.
9. Фасоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання: багато запитань з приводу однієї проблеми // Завуч. – 2003. - № 34.
10. Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови. К.: «Аконіт», 2006
11. lib.mdpu.org.ua/e-book/.../Suhomlinskiy_tvoru.htm‎
12.  prohory-school.edukit.cn.ua/.../igri_na_urokah/
13. www.nbuv.gov.ua/old_jrn/.../marchiydmytrash.pdf‎
14. www.ipedahohika.com/lirefs-509-1.html‎
15. uroclit.blogspot.com


ДОДАТКИ



Ганс Крістіан Андерсен
           1805 – 1875










На площі  перед ратушею в Копенгагені встановлено пам'ятник Гансу Крістіану Андерсену.









Просто Русалонька, або Символ міста 
«НЕПОХИТНИЙ ОЛОВ’ЯНИЙ СОЛДАТИК»




Марк Твен – автор знаменитої повісті «Пригоди Тома Сойєра»

 Том Сойєр


Печера Марка Твена




субота, 2 березня 2019 р.

Гаріет Бічер-Стоу
"Хатина дядька Тома"
                              
                   Дія роману відбувається на початку 1850-х рр. в США. Починається він розмовою «доброго» плантатора Шелбі з работорговцем Гейлі, якому він хоче продати свого кращого негра дядька Тома на сплату боргів. Говорячи про гуманізм, який розуміє вельми своєрідно, Гейлі висловлює точку зору багатьох работорговців: не слід, вважає він, продавати дитину на очах у матері, щоб не було зайвих сліз і, таким чином, не псувався товар. Не варто також сильно їх пороти, але і носитися особливо не варто – «доброта їм боком виходить». На додачу до Тома Гейлі просить продати йому Гаррі, сина квартеронкі Елізи, покоївки господині. Чоловік Елізи Джордж Гарріс – раб сусіднього плантатора. 
                         Колись він працював на фабриці, де дуже добре себе зарекомендував, але господар не побажав терпіти незалежності негра і поставив його на найважчу роботу. Двоє дітей Елізи і Джорджа померли в дитинстві, тому Еліза була особливо прив’язана до свого малюка. В той же день Джордж приходить до Елізи і повідомляє їй про свій намір бігти до Канади, оскільки господар змушує його одружитися з іншою, хоча їх з Елізою вінчав священик. 
                       Підписавши купчі на Тома і Гаррі, містер Шелбі розповідає про все дружині. Еліза чує їх розмову і вирішує бігти, щоб зберегти дитину. Вона кличе з собою дядька Тома, але той готовий скоритися долі. Про втечу стає відомо тільки вранці. За утікачкою організована погоня, але їй вдається по крижинах перебратися в штат Огайо, де рабство заборонено. 
                   Упустивший утікачку Гейлі випадково зустрічає Тома Локкера і його супутника по імені Меркс, мисливців за біглими рабами, які погоджуються йому допомогти. Еліза потрапляє в будинок сенатора Берда, який не поділяє ідей работоргівлі і допомагає їй сховатися у надійних людей. Тим часом Гейлі відвозить Тома з маєтку Шелбі, закувавши його в кайдани. Старший син господарів Джордж дає Тому на пам’ять срібний долар і клянеться, що, коли виросте, не буде ні продавати, ні купувати рабів. 
                  Приїхавши в місто, Гейлі купує на аукціоні ще кілька рабів, розлучаючи дітей з матерями. Потім негрів вантажать на пароплав – їх потрібно переправити в південні штати. Закутих у кайдани рабів везуть на нижній палубі, а на верхній привільно їдуть білі, розмірковуючи про работоргівлю. Одні вважають, що неграм на плантаціях живеться краще, ніж на волі, інші вважають, що найстрашніше в рабстві – «наруга над людськими почуттями, симпатіями», треті впевнені, що сам бог судив африканцям бути рабами і задовольнятися своїм становищем. 
        Під час однієї із стоянок Гейлі повертається з молодою негритянкою, яка няньчить десятимісячного малюка. Він тут же продає дитину за 45 доларів, і його потайки забирають у матері. У відчаї та кидається в воду. На тому ж пароплаві подорожує багатий і знатний джентльмен з Нового Орлеана по імені Сен-Клер з шестирічною дочкою і немолодою родичкою. «Том з цікавістю спостерігав за дівчинкою, бо негри з властивою їм добротою і вразливістю завжди тягнуться до всього чистого, дитячого». Якось дівчинка, перехилившись через борт, падає у воду, і Том рятує її. 
          Вдячний батько купує Тома у Гейлі. Огюстен Сен-Клер, син багатого луїзіанського плантатора, повертається додому, в Новий Орлеан. Немолода родичка – його кузина міс Офелія, втілення точності і порядку. Основний життєвий принцип її – почуття обов’язку. У будинку Огюстена вона стане керувати господарством, так як дружина кузена слабка здоров’ям. Дружина Сен-Клера Марі виявляється навіженою, егоїстичною істотою, що схвалює рабство. 
                    У Сен-Клера ставлення до рабства суто прагматичне – він розуміє, що його не знищиш, поки білим воно вигідне. Дивлячись на Офелію, він відзначає подвійне ставлення до негрів сіверян: «Ви ставитеся до них з гидливістю і в той же час заступаєтесь за них». Тим часом Еліза і Джордж, укриті громадою квакерів, готуються бігти до Канади. Разом з ними їде негр Джим. Він вже давно живе в Канаді, але повернувся в США, щоб забрати з собою престарілу матінку. Раптово вони дізнаються, що за ними організована погоня, в якій беруть участь Том Локкер, двоє поліцейських і місцевий набрід. Під час перестрілки Джордж ранить Тома Локкер. 
              Спільники  кидають  його, а  втікачі підбирають  і відвозять  в будинок,  де за  ним організований хороший догляд. Дія знову переноситься в будинок Сен-Клерів Його мешканці напружено обговорюють проблему рабства. Огюстен засуджує рабство, але не може протистояти йому поодинці. Щоб щогодини не стикатися з найбільш грубими його проявами, він відмовився від володіння плантацією. Він упевнений, що в кінці кінців негри, як і народні маси в усьому світі, самі завоюють собі свободу. 
                 Одного разу він приводить у подарунок Офелії негритянку років восьми по імені Топси, яку колишній господар дуже бив. Дівчинка виявляється дуже розумна. Вона описується як пустуха і злодійка, але добра і чуйна в душі. Минає два роки. З’ясовується, що дочка Сен-Клера Євангеліна (скорочено Єва) страждає на сухоти. Це дуже ніжна і чуйна дівчинка. Її мрія – відпустити всіх негрів на волю і дати їм освіту. Але найбільше вона прив’язується до дядька Тома. Якось, розмовляючи з батьком, вона каже йому, що скоро помре, і просить після її смерті відпустити дядька Тома на свободу. Сен-Клер обіцяє їй це, але його обіцянці не судилося здійснитися: невдовзі після смерті дочки він трагічно гине в п’яній бійці. Добре хоч міс Офелії вдається отримати від нього дарчу на Топси. 
                Після смерті Сен-Клера справи бере в свої руки деспотична Марі. Вона збирається продати будинок і всіх рабів чоловіка і виїхати на батьківську плантацію. Для Тома це означає вічне рабство. Господиня і чути не хоче, щоб йому, на виконання волі її покійної дочки, дали свободу, і разом з іншими неграми відправляє його в невільничий барак, де збирають партію негрів для аукціону. Невільничий барак – те ж, що торговий склад: перед ним в якості зразків товару виставлено кілька негрів, жінок і чоловіків. Важко описати страждання негрів перед аукціоном – вони морально готуються до того, що їх розлучать з сім’ями, відірвуть від звичної, знайомої обстановки, віддадуть в руки злих людей. 
                «Одна з найстрашніших обставин, пов’язаних з рабством, є те, що негр в будь-яку хвилину може потрапити в руки жорстокого і грубого тирана». Том потрапляє до Саймона Легрі. Той негайно змушує його переодягнутися в грубий одяг невільника, а його речі продає матросам пароплава, на якому їде додому. На плантації Легрі нових рабів селять в жалюгідних халупах, де так тісно, ​​що яблуку ніде впасти. 
              Сплять тут прямо на землі, підстеливши трохи соломи. Раціон вкрай убогий: після виснажливої ​​праці на зборі бавовни – всього один коржик з кукурудзяної муки. Одного разу на збір бавовни виходить красива, ставна квартеронка Кассі, коханка господаря. Вона працює дуже швидко, допомагає слабким і відстаючим. Том теж ділиться зібраною бавовною – з Люсі, хворою мулаткою. Увечері господар, бачачи хорошу роботу Тома, вирішує призначити його наглядачем і для початку хоче змусити його відшмагати Люсі і ще декількох рабів. Том рішуче відмовляється, за що сам отримує побої. 
                    Увечері до нього приходить Кассі, змащує йому рани і розповідає про себе. Батько її був багатим плантатором, і вона отримала гарну освіту. Проте батько раптово помер і не встиг дати їй вільну. Її купив молодий чоловік, якого вона дуже любила і від якого народила двох дітей, але той, наробивши боргів, теж продав її. Дітей у неї відняли, і вона стала переходити від одного господаря до іншого. Кассі має великий вплив на Легрі і вмовляє його залишити Тома в спокої – хоча б на час польових робіт. Для Елізи з Джорджем наближається час довгоочікуваної свободи. Вражений їх благородством, Том Локкер (одужавши, він вирішив відмовитися від полювання на людей і зайнятися полюванням на ведмедів) попереджає їх, що у пароплава, на якому вони збираються переправитися до Канади, їх можуть чекати сищики. 
                Тоді Еліза переодягається в чоловічий костюм; Гаррі наряджають дівчинкою і на час віддають місіс Сміт, білій канадці, яка повертається на батьківщину. Їм вдається благополучно перебратися через прикордонне озеро Ері в містечко Амхерстберг, де вони зупиняються в будинку місцевого священика. 
                А в садибі Легри Том марно чекає вісточки від старих господарів. Кассі пропонує йому вбити господаря, але він не хоче брати гріх на душу. Бігти він теж відмовляється, а от Кассі з новою коханкою Легри юної Еммелін замишляють втечу. Роблячи вигляд, що побігли до боліт, жінки ховаються на горищі, викликаючи у всіх мешканців маєтку, включаючи Легри, забобонний страх. У спробі з’ясувати, куди поділися Кассі з Еммелін, він наказує своїм підручним побити Тома. Ті досить наполегливо виконують наказ. 
               Раптово в маєток приїжджає Джордж Шелбі, що дивом розшукав дядька Тома, але не може відвезти негра з собою – той помирає у нього на руках. На могилі Тома Джордж, який після смерті батька став власником маєтку, клянеться, що у нього ніколи не буде рабів. Скориставшись ситуацією, Кассі і Еммелін біжать з горища. На пароплаві вони знайомляться з Джорджем Шелбі і якоюсь мадам де Ту, яка подорожує з дочкою. 
                З’ясовується, що вона сестра Джорджа Гарріса. Молодий Шелбі починає розповідати їй про долю Джорджа, і Кассі, що випадково почула їх розмову розуміє, що його дружина Еліза – її дочка. Разом з мадам де Ту Кассі відправляється до Канади, де і знаходить дочку. Возз’єднавшись сім’я вирішує переїхати до Франції. На пароплаві Еммелін виходить заміж за 1-го помічника капітана. У Франції Джордж Гарріс отримує гарну освіту і переїжджає до Ліберії, яку вважає своєю батьківщиною. 
                Мадам де Ту знаходить сина Кассі, який теж збирається в Африку. Дізнавшись про кончину чоловіка, тітонька Хлоя, спеціально відправилася на заробітки, щоб викупити його, не знаходить собі місця від горя, а Джордж Шелбі виконує клятву, дану на могилі дядька Тома, і дає вільну всім своїм рабам.