Комунальний
навчальний заклад
«НВК І-ІІІ ступенів «ліцей-школа» Козятинської
міської ради
Вінницької області»
Учитель світової літератури Кухар С. Л.
Формування творчої особистості
на уроках світової
літератури
шляхом впровадження
інтерактивних методів навчання
Козятин
2014
ВСТУП
Проблема набуття учнями творчого самостійного досвіду в наш час стала
особливо актуальною. Класик писав: «Нова доба нового прагне слова». Сучасному
суспільству потрібна інтелектуально й соціально компетентна особистість, що
вміє мислити критично, діяти творчо, застосовувати свої знання в нестандартних
ситуаціях, неординарно розв’язувати проблеми, створювати нове. У світлі нових вимог шкільної програми
насамперед учитель має працювати творчо, бо
змінились не тільки вимоги, а
й учні, їх ставлення до вивчення світової
літератури, інших шкільних предметів. Тому першочерговими завданнями учителя є
такі: викликати дослідницький інтерес в учня, побудувати свою роботу таким
чином, щоб дитина сама почала цікавитись предметом, шукати власні рішення, вдосконалюватись,
інтелектуально рости.
Найперше, чим слід керуватися вчителю, - навчання має бути цікавим, яскравим, творчим, емоційно-образним. Ще Ж.-Ж.
Руссо вважав: «Нудні уроки тільки й можуть, що викликати ненависть
до викладача і до того, що викладається». З перших кроків треба
запалити в дитині творчий вогник і постійно
підтримувати його, використовуючи
різноманітні новітні і традиційні форми, прийоми і методи навчання.
У «Концепції національного художнього виховання дітей» зазначено, що «однією
з граней національного змісту художнього виховання є системна робота з виявлення і виховання обдарованих дітей та
молоді, створення оптимальних умов для їхнього подальшого творчого розвитку».
Адже творчість – атрибут повноцінного життя сучасної креативної особистості,
яка здатна реалізувати себе в кількох видах творчої діяльності. Термін
«креативність» (від лат. creatura –
створення) з’явився у вітчизняній науці порівняно недавно, у 80-90-х роках ХХ
століття. Формування і розвиток творчих здібностей кожної дитини потребує
поєднання традиційних та інноваційних технологій навчання літератури.
Креативна функція сучасного уроку вимагає поєднання різних видів
мовленнєвої діяльності (сприймання тексту, переказування, поширення,
відновлення, переконструювання, побудова) та інтегрування з різними видами
емоційно-образної діяльності (дослідницькою та художньою, спостереженням та ін.).
Здійснити цю функцію допомагають інтерактивні методи навчання.
РОЗДІЛ І. ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ
ЛІТЕРАТУРИ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ
1.1.
Теоретичне обґрунтування методичної теми
У «Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті визначається: «Ідеал
виховання – гармонійно розвинута, високоосвічена, соціально активна і
національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською
відповідальністю, високими духовними якостями, здатна до саморозвитку, самовдосконалення».
Виховання такої особистості є першочерговим завданням сучасної школи.
Велику роль у цьому відіграє викладання світової літератури, покликане не
тільки давати знання, але й різнобічно виховувати і розвивати особистість.
Інноваційні уроки з використанням інтерактивних методик – це творча
самореалізація вчителя, а для учня – це свято творчої праці. Мета таких занять:
підвищити інтерес учнів до уроків світової літератури; виховати повагу до
літературних та культурних традицій народів світу; навчити самостійно
аналізувати текст, працювати з додатковою літературою; висловлювати та
відстоювати власну думку; формувати естетичні смаки.
Виростити творчу особистість, якнайкраще розкрити її творчий потенціал,
творчі здібності і дати їм поштовх для майбутнього польоту – це те завдання,
яке має стати головним для небайдужого
учителя.
Актуальність обраної теми полягає ще й в тому, що, ставлячи за мету
формування творчої особистості, учитель має перебувати у постійному пошуку
нових наукових основ навчання, враховувати індивідуальні можливості кожної
дитини.
Філософ М. Гончаренко писав: «У людини немає благороднішого заняття, яке
виправдовувало б її існування на землі, підтверджувало високе звання людини,
давало б їй глибоку й істинну насолоду від ранньої юності до похилої старості,
ніж творчість».
Та варто зазначити, що проблема розвитку творчих здібностей особистості
була, є і тривалий час залишатиметься дискусійною.
Великого значення в організації роботи з розвитку творчих здібностей учнів
в школі набувають праці В. О. Сухомлинського, в яких розглядаються питання
теорії і практики навчання, виховання й розвитку дітей; видатних педагогів:
І.Я. Лернера, Т.А. Ільїної, М.А. Данилова, Ю.К. Бабанського та інших, які
вивчали методи, умови формування творчості та принципи творчої активності
учнів; видатних психологів: Л.С.
Виготського, С.Л. Рубінштейна, А.Н. Леонтьєва та інших, в роботах яких найбільш
ґрунтовно описані психологічні аспекти творчості.
1.2.
Шляхи розвитку творчої активності школяра на уроках світової літератури
Світова література у контексті сучасної педагогіки створює сприятливі
передумови для залучення учнів до скарбниці світової культури, загальнолюдських
і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої
читацької та загальної культури. Та слід зазначити, що для сучасного учня урок
світової літератури давно вже став не просто формою організації навчання, а
передусім можливістю духовного спілкування з однолітками, зустрічі з
прекрасним.
У словниках творчість або творчу
оригінальність визначають як естетично цінну якісну новизну, самобутність,
неповторність творчості майстра. При цьому провідні педагоги виділяють
абсолютну і відносну творчу оригінальність.
Абсолютна постає у неповторності мелодій Шопена, у поетичній витонченості
Пушкіна, у чарівних тонах Густава Клімта.
Чи має право вчитель-словесник, що працює над проблемою формування творчої
особистості учня, ставити перед собою такі високі цілі? Звичайно, хто з
учителів не мріє, щоб учні досягали у творчості справжніх висот. Але важливо
зрозуміти, що далеко не кожна дитина зможе стати видатною. Тому мета роботи
педагога полягає у тому, щоб розвивати відносну творчу оригінальність, яка
властива кожному і, в першу чергу, проявляється у власному баченні світу.
Щоб активізувати пізнавальну діяльність сучасного учня, педагог теж має
бути сучасним і реалізувати свої професійні здібності не тільки в самостійному
творчому пошуку, а й в колективному, разом з учнями. Саме під час такого
співробітництва формується культура навчальної праці, вміння визначати мету,
виробляти стратегію дій, розвивається самостійність мислення, створюється
ситуація успіху.
Відтак, розвиток творчої активності школярів вимагає впровадження в
навчально-виховний процес активних форм і методів навчання, що значною мірою
могли б забезпечити формування креативного мислення, проблемного бачення,
фантазії та уяви учнів.
У статті «Рідне слово» В. Сухомлинський слушно зазначає: «Було б наївно
думати, що дитина під впливом краси навколишнього світу відразу складе твір.
Творчість не приходить до дітей з якогось натхнення. Творчості треба вчити.
Дитина лише тоді складе твір, коли почує опис природи від вчителя».
Інтерес – це могутній рушій навчання і творчості. Байдужий учитель
нездатний залучити учнів до самостійного творчого процесу, тому особливу увагу
варто звертати на взаємозв’язок діяльності вчителя та учнів, а основним
завданням педагога визначити використання таких навчальних технологій, які б
викликали в учнів стан дефіциту знань, бажання самостійно розібратися у тому,
що вони ще не знають, побачити, скажімо, в художньому творі те, що «не
доказав», розраховуючи на розуміння своїх читачів, автор. У такій діяльності
учень так чи інакше стає людиною, яка здійснює акт творчості.
Процес творчості неможливий поза процесом пізнання навколишнього світу,
адже він є результатом аналізу та використання набутих знань. Ще Квінтіліані
(30 – 96 рр. до н.е.) наголошував, що слід прагнути навчити дитину
самостійності мислення і винахідництва, адже силою людини є не знання, а
пізнання. Щоб налагодити саме пізнавальний процес роботи на уроці, варто дотримуватись
певних принципів навчально-виховного процесу:
ü принцип розвитку, який враховує вікові та індивідуальні
особливості учнів;
ü принцип самодіяльності, що має за мету перетворити учня з
пасивного глядача на співучасника навчального процесу;
ü принцип самореалізації, який вказує на рівень взаємодії
між учителем та учнем.
Радість від шукання і пізнання – це інтелектуальне почуття, яке сприяє
формуванню творчого потенціалу. Оскільки психологи поділяють мислительну
діяльність на творчу та репродуктивну, можна виділити такі критерії творчої
діяльності:
ü це така діяльність, яка призводить до одержання нового
результату;
ü процес або результат мислення за умови, коли він не міг
з’явитися в результаті лише простого логічного висновку;
ü здатність самостійно побачити і сформулювати проблему;
ü яскраво виражене переживання, що передує моменту
знаходження рішень;
ü тривала або короткочасна, але дуже сильна мотивація.
Важливим для вчителя-словесника принцип активності учня на уроці, знання,
розумовий, духовний та культурний розвиток якого повинні спиратися на власні
зусилля. Цей принцип допоможе дитині виробити впевненість у власних силах, у
тому, що вона самостійно зуміє розв’язати проблему.
Технології формування творчої особистості різноманітні, але всіх їх
об’єднують основні критерії, що характеризують творчу діяльність:
ü ініціативність та небайдужість;
ü критичність мислення;
ü самостійність;
ü творча активність.
Результатом такої діяльності є одержання якісно нових цінностей -
перетворення знань у переконання, що є важливим кроком до творчості.
Розвиток творчих здібностей потребує напруженої розумової роботи учня,
активної участі у навчальному процесі. Тому пошук шляхів удосконалення уроку
слід здійснювати, зацікавивши учнів матеріалом чи формою проведення заняття.
Наприклад, надзвичайно дієвими є такі
форми проведення уроків:
ü урок-казка, урок-гра, що сприяють пробудженню фантазії,
розвитку емоційного сприйняття навчального матеріалу;
ü урок-дискусія, урок-прес-конференція, які задовольняють
потребу учнів у спілкуванні, розвивають критичне мислення;
ü урок-подорож, урок-змагання, завдання яких допомогти
узагальнити, повторити вивчений матеріал;
ü урок-залік, урок-екзамен, які удосконалюють форми
контролю знань.
Такі форми роботи розвивають мислення, естетичні смаки, формують світогляд.
Головне – допомагають подолати відчуження учня від довкілля та надати йому
можливість самому активно досліджувати навколишній світ, адже тільки в процесі
самостійної діяльності можна сформувати навички самоосвіти і саморозвитку.
Особливе місце у формуванні таких навичок займає робота вчителя-словесника,
який, на відміну від учителя точних наук, де вже існують єдино правильні
відповіді, постійно потрапляє у нові
ситуації, що створюються на уроці при розв’язанні проблемних питань, зумовлених
багато-функціональністю художнього твору.
Серед методів, що позитивно впливають на розвиток творчого потенціалу варто
виділити такі:
ü ігрові методики, серед яких особливе місце відводиться
розвивальним, оскільки їх головна мета – сприяння творчому мисленню, підвищення
інтересу до вивчення предмету;
ü пошуково-дослідницький метод, який особливо ефективний у
старшій ланці школи;
ü методика проблемного навчання, яка надає можливості і
умови для творчого засвоєння інформації;
ü метод проектного навчання як засіб організації
самостійної діяльності учнів.
Саме вони сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих
цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії у навчанні.
Щоб розвинути творчі здібності учнів, поступово та систематично залучати до
самостійної пізнавальної діяльності, щоб забезпечити співпрацю між учнями та
учителем, традиційного уроку недостатньо. Для цілеспрямованого і постійного
розвитку творчих можливостей дітей необхідно, щоб методи, організаційні форми та засоби навчання відповідали цілям і
задачам навчальної та творчої діяльності. Отже, розвитком творчого мислення на
уроках необхідно керувати.
Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: розвиває
комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між
учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в
команді, прислухатися до думки кожного
Відбуватися цей процес має в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки.
Це дозволяє отримати нові знання і розвиває пізнавальну діяльність, переводить
її в більш високі форми співробітництва – взаємну творчість.
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ
СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2.1. Структура інтерактивного уроку
Сучасні
соціальні умови підвищують вимоги до професійного рівня особистості, націлюють
на формування людини ініціативної, самостійної, наділеної творчим мисленням.
Гостро стоїть проблема розвитку творчих здібностей особистості, творчої уяви,
інтуїтивного мислення, оригінальних способів дій, відходу від шаблонів.
Головне
завдання вчителя літератури – сформувати таку особистість, яка здатна створити
й розвивати цінності громадянського суспільства. А для цього слід пробудити у дітей
інтерес до знань.
Афоризм
Сократа «Чим більше я знаю, тим більше я
не знаю» повинен стати вирішальним у навчально-пізнавальній діяльності школяра.
Пробудження інтересу до предмета, бажання пізнати щось самостійно з метою
вдосконалення знань, починається з особистості вчителя, його уміння
організувати роботу на уроці таким чином, щоб зацікавити дітей: незвичайний
початок уроку, неочікувані запитання на кмітливість, чітка постановка завдань,
проблемних запитань, надання дітям можливості висловити свої припущення щодо
мети роботи на кожному уроці, своє бачення розв'язання проблеми.
Оскільки особливістю
інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя в громадянському
суспільстві і демократичній правовій державі на уроках з будь-якого предмета,
слід активізувати навчальні можливості учнів замість простого переказування
"готової" інформації. Варто дотримуватися структури інтерактивного
уроку, який складаються з 5 елементів:
1. Мотивація.
2. Оголошення, представлення теми та
очікуваних навчальних
результатів.
3. Надання необхідної інформації.
4. Інтерактивна вправа - центральна частина
заняття.
5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів
уроку.
Мотивація є своєрідною психологічною паузою,
яка допомагає учням усвідомити, що і навіщо вони будуть робити на уроці.
Мотивація чітко пов'язана з темою уроку і психологічно готує учнів до її
сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Цей елемент уроку має
займати не більше 2 хвилин часу.
Другим
елементом інтерактивного уроку є оголошення, представлення теми та очікування
навчальних результатів. Мета його полягає в тому, щоб забезпечити розуміння
учнями змісту їхньої діяльності: чого вони повинні досягти і чого від них чекає
вчитель.
Формулювання
результатів під час проектування уроку є обов'язковою і важливою процедурою.
Однак, досягти результатів в інтерактивній моделі займати теж 2 хв.
Мета
наступного етапу (надання необхідної інформації) - дати учням достатньо
інформації за мінімально короткий строк для того, щоб на її основі вони могли виконувати
практичні завдання. Це може бути коротка лекція, ознайомлення з якоюсь науковою
теорією, або вчитель може надавати учням практичні поради. Ця частина уроку
повинна займати 6-8 хв. часу.
Метою
наступного етапу уроку (інтерактивна вправа - центральна частина уроку) є
засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна
частина займає приблизно 25 хв. На цьому етапі уроку вчителю бажано дотриматись
такої послідовності:
ü інструктування, де вчитель розповідає про мету вправи, правила,
послідовність дій і кількість часу на виконання завдань;
ü залежно від того, яку тут застосовуємо технологію, об'єднуємо учнів або
розподіляємо ролі;
ü виконання вправи, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий
дискусії;
ü презентація результатів.
У більшості
випадків, коли урок підходить до кінця, вчитель може дещо розслабитись, але на
інтерактивному уроці підсумки (своєрідна рефлексія) якраз і є найважливішою
частиною уроку. Тому що саме на цьому етапі підводиться риска під знаннями, що
повинні бути засвоєні, встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що
знадобиться учням у майбутньому.
2.2. Реалізація
технології формування творчої особистості на уроках світової літератури
Учитель літератури
має завжди пам’ятати про те, що певний творчий потенціал закладено в кожному
учневі, тому починати роботу з класом
варто зі спроби виявити творчі здібності школярів, зацікавити предметом.
Звичайно, така робота не може проводитися час від часу, вона вимагає системи.
Дитину треба навчити не лише бачити навколишню красу, відчувати інших людей, а
й мислити художніми образами у процесі сприйняття того чи іншого предмета,
явища, твору, описувати їх, формулювати і висловлювати свою думку за допомогою
яскравих образів, понять, чітко побудованих синтаксичних конструкцій.
Для прикладу
наведемо деякі прийоми, методи, які допомагають учневі навчитись відчувати і
розуміти метафоричну мову художнього твору, збагатитись знаннями про культуру
та історію різних народів, розвивають уяву тощо.
Одним із
загальновизнаних методів, що сприяють розвитку й активізації творчої діяльності
учнів є метод мозкової атаки (мозкового штурму). Він базується на
широкому використанні під час обміну думками вільних асоціацій з певної
проблеми. Найбільш позитивне те, що ніхто не висловлює критику на чиюсь адресу,
а лише власні думки. Крім того, метод мозкового штурму наперед припускає, що
кожна людина має творчі здібності, але через певні чинники не використовує свій
творчий потенціал. Саме в ході використання цього методу перешкоди зникають, і
людина може виявити і використати максимум своїх здібностей. Застосовувати даний метод можна на будь-якому уроці.
Важливим
елементом розвитку творчих здібностей є асоціативно-образне мислення,
яке також сприяє розвиткові пам’яті (римована або малюнкова асоціація). При
цьому слід пам’ятати, що творчість – явище доволі складне, тому не можна
зводити його лише до уяви, мислення чи почуттів, бо це синтез усіх названих
процесів. Отримавши певне завдання, учень починає спочатку його усвідомлювати,
шукає шляхи вирішення, і, як результат, з’являються асоціації. Наступний крок –
так зване «сортування», вибір потрібних
асоціацій, результат – вирішення поставленого завдання.
Такий метод
доречно застосовувати на уроках розвитку зв'язного мовлення у будь-яких класах.
Наприклад, у п’ятому класі, аналізуючи той чи інший образ, можна поставити питання:
«Які емоції викликає у тебе персонаж? З якою рослиною або твариною він
асоціюється? Чому?» Корисним також буде застосування при цьому художніх
полотен. Наприклад, вивчаючи у 7 класі новелу
О. Генрі «Останній листок», варто використати кілька фотопейзажів та картини
Томаса Ікінса «Портрет дівчини» та «Міс Амелія ван Бурен». Після огляду ілюстрацій діти відповідають на
такі питання:
ü які асоціації викликають картини?
ü які образи виникають в уяві?
ü з образами яких героїв новели, на вашу думку, перекликаються ілюстрації?
Чому?
ü які моменти з сюжету твору можуть проілюструвати ці картини?
Творчість – це
завжди виявлення індивідуальності, а творча особистість – це вільна
особистість, здатна бути собою, чути своє «Я» і вміти його виразити. Формуванню
таких критеріїв сприяє процес вивчення теми з використанням
проблемно-діалогічного методу. Діалог може проходити у формі дискусії з
полемікою або без неї. Для побудови проблемно-діалогічного уроку
(уроку-дискусії) на початку може бути поставлене одне чи кілька запитань або
навіть рядок поезії. Головне – за кілька хвилин створити таку проблемну
ситуацію, щоб її розв’язання поступово підведе учнів до розкриття великої
проблеми або ідеї.
Іноді учень,
доклавши творчих зусиль, робить висновок без логічного обґрунтування. У таких
випадках варто виявити толерантність і не давати негативну оцінку, адже дитина
у процесі навчання має максимально спиратися на позитивні емоції (радість
успіху, здивування).
Дискусія на уроці значною мірою сприяє
розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує
навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Під
час планування дискусії слід звернути увагу на такі важливі моменти:
ü визначення теми і мети, від яких не слід відхилятися під час обговорення;
ü час, якого слід дотримуватися на різних етапах;
ü наочність та письмові інструкції щодо способу виконання завдань;
ü вміння учнів працювати в групах та розуміння ними усіх правил проведення
дискусії.
Правильно
побудована дискусія допомагає спільній дослідницькій роботі учителя та учнів,
яку можливо реалізувати лише в ситуації, коли розглядається питання, на яке
немає однозначної відповіді. У таких умовах завдання перетворюється з
навчального у наукове, звісно, не претендуючи на літературознавче відкриття.
Наприклад, вивчаючи творчість Миколи Гоголя у 9 класі можна розпочати урок з
вислову Т.Г.Шевченка: «… Наш Гоголь – справжній відатель
душі людської!» Проблемним
питанням уроку може бути таке:
А чи справді
Микола Гоголь – наш, український письменник?
Для кращого
розуміння обговорюваної теми використовуються
висловлювання:
Гоголя як
письменника вбила неприродність його становища…
Валерій Шевчук
Малорослий
малорос… не вивівший на сцену жодної чесної російської людини, він виставив нас
на вселюдський посміх в особах більше вигаданих … І за це, о Боже, половина
Росії проголосила цього циніка великим.
Філіп Вігель.
Знаю, що моє
ім’я після мене буде щасливішим за мене, і нащадки тих же земляків моїх, може,
з очима вогкими від сліз, бажатимуть миру моїй тіні.
Микола Гоголь
Чудовим
методом, який допомагає навчити учнів дискутувати, є метод ПРЕС. Він
використовується при обговоренні дискусійних питань. Наприклад, під час
вивчення у 8 класі таких пам’яток
світової літератури як Веди, Коран та Біблія на підсумковому уроці варто
запропонувати учням послухати давню притчу та з допомогою методу ПРЕС дати
відповідь на проблемне питання:
У якій з трьох
святих книг (Веди, Коран, Біблія) могла б міститися ця притча?
СЛІДИ
Якось одному чоловікові приснився сон,
начебто йде він піщаним берегом, а поряд із ним – Господь. І став чоловік
згадувати події свого життя. Згадував радісні – і зауважував на піску два
ланцюжки слідів, свої і Господа. Пригадував лиха – і бачив лише один. Засумував
після цього чоловік і почав питати Господа:
- Чи не Ти говорив мені: якщо піду дорогою Твоєю, Ти не покинеш мене? Чому
ж у найважчі моменти мого життя лише один ланцюжок слідів тягнеться по піску?
Чому Ти покидав мене, коли я найбільше потребував Тебе?
Господь
відповів:
- Я люблю тебе і ніколи тебе не
покидав. Просто у час біди та випробувань я ніс тебе на руках.
Після того, як учні прослухали притчу,
вони відповідають на проблемне питання з допомогою методу та роблять висновки
про єдність моральних принципів усіх трьох священних книг.
Вони висловлювали
думку------------------------------------ Я ВВАЖАЮ, ЩО...
Пояснювали причину,
появи такої думки------------------- ТОМУ, ЩО...
Наводили приклади як
підтвердження своєї правоти------ НАПРИКЛАД...
Узагальнювали----------------------------------------
ОТЖЕ, ... ТАКИМ ЧИНОМ...
Надзвичайно
популярні серед учнів незвичні форми дискусії, наприклад, в стилі відомого
ток-шоу.
В. О.
Сухомлинський писав: « У всьому, що створила людина - невичерпне
джерело
інтересу». Отже, творчі здібності учнів беруть свій початок там, де
з'являється інтерес, зацікавленість предметом чи певним явищем у ньому.
Як же
викликати інтерес? Крім названих вище прийомів і методів, корисно використовувати
на уроках елементи гри. Наприклад, у 5 класі запропонуйте учням узяти
участь у цікавій грі «Країна казок», під час якої вони «подорожуватимуть»
картою Країни Казок та виконуватимуть різноманітні завдання, що сприяють
повторенню та закріпленню набутих знань.
Рольова гра – ще один дієвий метод, що сприяє розвиткові
творчих здібностей школярів, адже його мета сформувати власне ставлення учнів
до різних життєвих ситуацій, вміння знаходити нестандартні творчі рішення
проблеми. Рольова гра потребує ретельної
підготовки, тому потрібно починати з простих завдань, поступово ускладнюючи їх.
Наприклад, одне з найпростіших завдань цього методу - читання тексту «за
ролями». Наступним за складністю може бути формування коротких висловлювань від
імені героя твору, письменника тощо. Спробувавши себе у ролі вчителя,
журналіста, дослідника, літературного героя, дитина починає сприймати проблему
з різних точок зору, а отже, досконало її вивчати.
Сучасні
програми орієнтують учителя світової літератури
на формування мовної особистості учня, що характеризується свідомим
ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням, а отже, і мисленням.
Відповідно, й засоби навчання слід добирати так, щоб стимулювати учнів до
активної мовленнєвої діяльності, найвищим виявом якої є творчість, а саме -
створення самодостатнього тексту.
З метою
формування таких умінь на початковому етапі варто звернутися до написання
творів-мініатюр. Досвід показує, що така робота розвиває швидше технічні
здібності, аніж творчі. Сприяють формуванню навиків творчого письма такі
завдання:
1. Оберіть об’єкт природи й опишіть, що ви бачите. Порівняйте свій опис з
описом подібної картини природи у письменника.
2.
Підбери власні
епітети та порівняння до образу героя твору.
Важливе
значення для вироблення письменницьких здібностей учня має збирання матеріалу
для творчої роботи. На практиці –
колекціонування висловлювань геніальних людей, прислів’їв та приказок.
Цей процес поет Т. Рутке описав, як
теплицю, в якій «проростають ідеї».
Іноді у
старших класах учень не вміє логічно викласти думку, докладно описати предмет.
А написання твору взагалі викликає негативні емоції. Тому важливо призвичаїти
дитину до думки, що писати можна для задоволення й при цьому переживати
позитивні емоції. Щоб зняти напруження та негатив, на підготовчому етапі
пропоную низку завдань під назвою «Усе для успіху!». Перед написанням
творчої роботи можна провести бесіду, мета якої розкрити учням поняття
психологічної комфортності процесу письма. Учні усно відповідають на питання:
1.
Чи потребуєте
ви усамітнення під час роботи?
2.
Опишіть робоче
місце якому ви надаєте перевагу .
3.
Чи хвилюєтеся
під час написання твору? З'ясуйте причини.
4.
Що для вас має
більшу вагу: оцінка за твір чи похвала вчителя?
Щоб учні
достатньо усвідомили необхідність і важливість творчої роботи, запропонуйте
усім разом заповнити таблицю «ПЛЮС - МІНУС».
+
|
-
|
Яка користь роботи над твором?
Що нового і цікавого ми дізнаємось?
|
Чому дехто зволікає з написанням твору?
Які складності можуть виникнути?
|
Наприклад, під
час підготовки до написання контрольного твору в 10 класі на тему «Уособлення
влади золота в образі лихваря Гобсека» учні висловили такі думки:
Користь:
Ø
Проведемо час
в роздумах над важливими питанням моралі;
Ø
навчимось висловлювати та доводити свою
думку;
Ø
повторимо
правила орфографії та пунктуації.
Нове, цікаве:
Ø
спробуємо себе
у ролі дослідни-ка, літературного критика тощо;
Ø
почуємо думки однокласників з даної теми;
Ø
запишемо висловлювання
ви-датних особистостей.
|
Зволікаємо
Ø
через брак
часу;
Ø
через складність завдання;
Ø
через лінощі.
Можливі
труднощі:
Ø
підбір вдалих
прикладів для підтвердження власної думки;
Ø
орфографічні
та пунктуаційні
помилки;
Ø
логічність
висновку.
|
Описана робота
проводиться на початковому етапі і допомагає учням зосередитися над темою
майбутнього твору, усвідомити можливі труднощі та навчитися їх долати.
Для написання
творів також корисно застосовувати гронування (асоціативний кущ ) -
стратегію навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито з певної теми,
і націлена передусім на стимулювання мислення школярів про зв’язки між окремими
поняттями. Гронування може бути використане на стадії актуалізації чи
рефлексії, для підбиття підсумків вивченої теми, а також при
написанні творів-роздумів.
Наприклад, при
вивченні у 8 класі теми «Художня література як мистецтво слова, її
місце серед інших видів мистецтва», учням було запропоновано
створити інформаційне гроно до слова «Мистецтво». Після цього проводилася бесіда за створеним
гроном:
1.
Назвіть відомі
вам види мистецтва. Що є основою образності цих мистецтв?
2.
Чому деякі
види мистецтва мають один матеріальний носій образності, а деякі більше?
3.
Які види
мистецтва найбільш популярні у наш час? Чому?
Одним з
важливим моментів у розвитку творчих здібностей є аналіз творчих робіт у
класі. Надзвичайно важливо вказати кожному учневі на позитив у його роботі,
похвалити, підкреслити творчі знахідки, тоді бажання творити не зникатиме, а
натхнення приходитиме частіше. Кращі роботи варто зачитати на уроці.
Усні творчі
роботи може аналізувати як учитель, так і учні, оскільки вони теж були
учасниками процесу творення. Аналізуючи роботу однокласників, діти вчаться
правильно підбирати слова, використовувати лексичне та синтаксичне багатство
рідної мови.
У якості творчої
розминки можна використовувати завдання такого типу: підберіть рими,
відновіть віршовий рядок, складіть ряд символів-асоціацій. У процесі такої
роботи активнішими стають ті діти, що мають оригінальне творче мислення, і, як
наслідок, з’являється вірш. Наприклад.
Попереднє
завдання – підберіть символи-асоціації до слів
квітка, зірка,
небо, поле, море.
Я – квітка в
серці твоєму,
Я квітну там першу
весну.
Ти – зірка у
серці моєму,
Освічуєш душу мою.
Ти — небо моє
прозоре,
Безхмарна, ясна
блакить.
Я – поле твоє
неозоре,
Твоя незабутня мить.
Ти – море, а я
– твої ріки.
Ми разом на цій землі!
То Бог поєднав навіки
Дороги твої і
мої. Уляна Ч. (учениця 11 класу)
Чудовим
різновидом творчої розминки може бути сенкан. При вивченні теми «Любовна
лірика Сапфо» запропонуйте учням висловіть своє враження від віршів
поетеси у формі сенкану. Правила побудови сенкану такі:
1 рядок.
Ключове слово.
2 рядок. 2-3
прикметники, що характеризують ключове поняття.
3 рядок. 2-3
дієслова.
4 рядок. Ваше
ставлення.
5 рядок. 1
слово - підсумок.
Можливий варіант:
Сапфо
Дивовижна,
незбагненна
Зачаровує,
закохує
Дає відчути
красу світу
Поезія
Учень
по-справжньому може оцінити письменницьку працю, коли спробує себе у ролі
письменника. Цьому сприяють літературознавчі вечори, уроки поезії, на яких
поряд з творами корифеїв світової
літератури звучать доробки обдарованих учнів. Результатом таких форм
роботи є виставки учнівської творчості.
Захист рефератів, народознавчих дослідженнях,
написання статей, участь в уявних теле- і радіопередачах передбачають
публічність виступу учнів, для яких важливо бути поміченими і визнаними.
Розвивають увагу, логічне мислення, а,
отже, творчий потенціал таблиці, ребуси, кросворди, які складають учні.
Елементи лекції на уроках світової
літератури варто запроваджувати серед учнів старших класів, перед якими
відкривається перспектива майбутнього навчання у вищих навчальних закладах. Під
час лекції даються додаткові завдання:
складіть план лекції, зробіть міні-конспект, конспект-схему, сформулюйте
питання до почутого тощо. Такий вид роботи позитивно впливає на розвиток уваги,
пам’яті, уміння не тільки слухати та записувати, а й аналізувати, виокремлювати
головне.
Кожному
сучасному вчителю зрозуміло, що учень – це активна фігура навчально-виховного
процесу і важливо якомога частіше залучати його до самостійної роботи,
спонукати до самоосвіти. Цьому сприяють пошуково-дослідницькі методи,
зокрема випереджувальні завдання. Перед вивченням теми призначається творча
група помічників, а вже вони з допомогою вчителя підшуковують цікаву
інформацію, складають сценарій уроку, розподіляють між собою завдання.
Часто в
процесі роботи виявляється, що тиха непримітна дитина прекрасно працює в групі,
а непосидючий учень нарешті направляє свою невпинну енергію в потрібне русло.
Творчі групи допомагають відкрити дитину, підняти її самооцінку, зацікавити
навчанням. Навіть несерйозний учень, який має посередній рівень знань, намагається
бути корисним, бо від його підготовки залежить успіх усієї групи.
Наприклад,
вивчаючи у 7 класі історичний роман Вальтера Скотта «Айвенго», творча
група отримує такі індивідуальні завдання:
ü справжній лицар: хто він?
ü розкажіть про традиції лицарських турнірів;
ü геральдика – закодована система знань;
ü замки та їх таємниці.
Таким чином
учні не лише знайомляться з творчістю видатного письменника, а й поринають у
загадковий світ історії, збагачуються інтелектуально та духовно.
Результатом
даного уроку стало не тільки засвоєння відповідних знань, а й виставка
учнівської творчості: малюнків, рефератів, проектів.
Така робота
учнів звичайно потребує підтримки вчителя, але випереджувальні завдання
допомагають дитині стати на шлях самоосвіти, сприяють розвитку навичок пошуку
та відбору потрібної інформації. Крім того на уроці, де використовуються
подібні завдання, до роботи залучається більша кількість учнів.
Розвиток
творчих здібностей тісно пов'язаний з формуванням навичок логічного мислення.
Сприяє такому взаємозв'язку метод «ажурна пилка», який вдало
використовувати, наприклад, під час вивчення біографії письменника та його
творчого шляху. Такий метод роботи допомагає учням глибше вивчити тему, застосувавши при
цьому власний досвід. Крім того між дітьми відбувається живе спілкування під
час обговорення отриманої інформації, а це надзвичайно корисно для розвитку
зв’язного мовлення та оволодіння літературними термінами.
Обравши за
мету розвивати творчі нахили учнів, не варто забувати ще один дієвий метод – метод
мікрофону. Використовувати його найкраще на кінцевому етапі уроку. Діти з
допомогою методу висловлюють власну думку щодо обговорюваної проблеми, роблять
висновки, тобто вчаться коментувати почуте чи побачене. Дуже важливо при цьому
пояснити учням, що немає неправильних міркувань, є лише їх неправильне, з точки
зору мови, оформлення. Наприклад, у 8 класі з допомого методу учні дають
відповідь на питання: чому необхідно вивчати античну літературу? Або виконують
таке завдання: продовжте речення
Гомер - легендарний
засновник європейської літератури, тому що…
Метод має ще й
виховний потенціал, адже виховує терпимість до протилежної думки, тактовність, повагу до
співрозмовника.
«Творча
особистість бачить світ цілісним», - писав О. Потебня. Щоб досягнути такого рівня творчого потенціалу школярі
повинні навчитися систематизувати та узагальнювати, сприймати і розуміти почуте
і побачене. Допомагають у цьому інтегровані уроки з історії, української літератури,
народознавства. Наприклад, вивчаючи у 6 класі творчість Шандора Петефі, одним із завдань може бути порівняння патріотичних мотивів
лірики угорця Шандора Петефі та українця Володимира Сосюри, а в якості виховної
мети – виховування любові до рідної
України, поваги до представників культури інших народів, толерантного ставлення
до їхніх патріотичних почуттів. Учні знайомляться з життєвими та творчими
шляхами обох поетів-патріотів, складають порівняльну таблицю найвідоміших
віршів.
Визначте
|
Шандор Петефі «Патріотична пісня»
|
Володимир Сосюра «Любіть Україну!»
|
Тема твору
|
||
Ідея
|
||
Основна
думка
|
||
Жар лірики
|
Інтегровані
уроки дають можливість школярам оперувати знаннями, отриманими з різних
предметів, не лише сприймати світ цілісно, а й бачити себе у ньому, визначати
своє місце і завдання, тобто відчути себе важливою часткою цього світу. Такі
заняття вчать відстоювати власну точку зору, аргументувати її. Таким чином учні
перестають бути пасивними спостерігачами.
Одним із
перспективних напрямків на сучасному уроці світової літератури стала тестова
форма роботи, яка дозволяє зменшити емоційне напруження, оскільки відповіді ніхто
не чує, а серед запропонованих обов’язково є правильна, дає можливість учителю
швидко перевірити, як учні оволоділи теоретичним та фактичним матеріалом.
Умовно тестові завдання можна поділити на кілька видів:
ü тести, що перевіряють знання змісту прочитаного;
ü тести, що перевіряють знання біографії письменника;
ü тести, що перевіряють знання теоретичного матеріалу;
ü тести, що допомагають перевірити уміння учнів аналізувати літературний
твір.
Наприклад, тестові
завдання для учнів 10 класу можуть мати такий вигляд:
1.
Що дядько
Сорель вважав найбільш осоружним у молодшому синові Жульєні?
А) делікатну поставу юнака; Б) непридатність до фізичної праці;
В) його пристрасть до читання; Г)
несхожість зі старшими братами.
2. Вкажіть назву першого роману Стендаля.
А) «Арманс»; Б)
«Люсьєн Левен»;
В) «Червоне і чорне»; Г)
«Пармський монастир».
3. Вкажіть характерні ознаки реалізму як літературно-художнього напряму.
А) музичність і нечіткість смислу фрази, широке використання звукопису,
навіювання певного настрою;
Б) наявність героя – носія однієї домінуючої пристрасті;
В) порушення всіх норм і правил. Герой – самотній бунтівник;
Г) правдоподібне зображення життя людини та суспільства, аналіз законів
суспільного розвитку.
4. Чому Жульєн Сорель не міг знайти себе у суспільстві?
А) тому що він був занадто честолюбним;
Б) тому що за часів Реставрації, коли суспільство намагалося забути про
Наполеона, талановитий плебей не міг пробити собі дорогу до кращого життя;
В) тому що він був нездарою;
Г) тому що він обрав неправильний шлях.
Для виконання тестових
завдань учневі стануть у пригоді вміння
аналізувати, зіставляти, порівнювати, встановлювати зв’язки.
Формування творчих
здібностей учнів – це та проблема, де пошук нових освітніх методів і прийомів
не припиняється ніколи. Вони можуть бути абсолютно різними і формувати різні
якості творчої особистості, але об’єднувати їх, на мою думку, повинно визнання учня головною фігурою
навчально-виховного процесу.
Світова література у
контексті сучасної педагогіки створює сприятливі передумови для залучення учнів
до скарбниці світової культури, загальнолюдських і національних духовних
цінностей, а також розвитку власного творчого потенціалу.
ВИСНОВОК
Розвиток
творчих здібностей школяра – важлива складова сучасного педагогічного процесу,
що вимагає від кожного впевнених знань і вміння зробити вибір. А це вже
творчість, яка і є природним обдаруванням. Кожен педагог повинен працювати над
тим, щоб навчально-виховний процес став орієнтованим на перетворення
обдарованого учня в основного суб’єкта освітнього процесу.
На сучасному
етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання літератури зростає роль
інтерактивних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості
та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнів до найкращих
надбань світової літератури.
Пропонована
методична робота є навчальним посібником-довідником, призначеним для вивчення,
розширення і поглиблення знань із програмового предмету “Світова література ”,
що вивчається в усіх загальноосвітніх закладах України.
Мета
методичної роботи – запропонувати
учителям-філологам методичні розробки, які полегшать теоретичне і
практичне вивчення такої актуальної теми як формування творчої особистості на
уроках літератури.
Результатом
роботи над темою є підготовка системи уроків, спрямованих на розвиток творчих
здібностей учнів, залучення школярів до творчої діяльності, організація
виставок учнівської творчості, виготовлення дітьми індивідуальних збірок
власних віршів та оповідань. Традиційними стали публічні читання власних
творів, бібліотечні уроки, уроки-конкурси.
Забезпечується
позитивна мотивація до навчання, активізується творча діяльність, учні
набувають необхідних знань, умінь і навичок, практично застосовують їх у
реальному житті. Розширюється коло читацьких інтересів, адже учні стали
активними учасниками відкритих читань, літературних вечорів.
Немає коментарів:
Дописати коментар